Пливу по небу повільно,
Десь обрієм сонце сідає,
Залишив я в місті халепу -
Місто тікає до небокраю.
У дзвони руху я врісся,
Свідомо залишив зловтіху -
Вбивала багатоголоссям
І кликала молитися Лиху.
Я повстав проти блюзнірства,
Навіть бісер вже не кидаю,
Дні мовчання – моє намисто,
Сум у печалі – мої кайдани.
Подумки пливу по Небу.
Обрій стоїть, він не тікає.
Де загубив я драголюбу?
Пильную: може мене гукає?
17.05.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667670
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Левчишин Віктор