Білий світе, білий світе:
осінь, зима, весна, літо.
Сонце гріє, вітер віє,
земля квітне і радіє.
Білий світе, буйний світе:
щедра осінь, тепле літо,
взимку холодно буває,
а весною все буяє.
Білий світе, ясний світе,
люди шлють тобі привіти,
коли ти їх розумієш,
й заспокоїти умієш.
Білий світе, любий світе,
в тобі є чому радіти:
ти безмежний і чудовий,
загадковий і казковий.
Білий світе, диво - світе,
наші діти, наші квіти...
Підростають, виростають
і на щастя право мають.
Білий світе, рясний світе,
твої люди теж, як квіти...
Працювати добре вміють,
і про щастя усі мріють.
Білий світе, теплий світе,
хочуть люди всі радіти,
жити в мирі і любові,
а ще хочуть буть здорові.
Білий світе, вірний світе,
хочуть люди розуміти:
ти величний і широкий,
чом буваєш і жорстокий?
Білий світе, мирний світе,
в тобі гарно усе квітне.
Неледачі люди знаєш,
чому ж війни допускаєш?
Білий світе, зрілий світе,
ти й багатих маєш, й бідних.
Та багатим - привілеї,
бідним зорі лише в небі.
Білий світе, вічний світе,
підкажи, як все стерпіти,
де талану взять і сили,
щоб усі були щасливі?
Білий світе, світлий світе,
ти ж і зітканий зі світла.
То ж нехай життя розквітне,
і для всіх буде безбідне.
Білий світе, білий світе:
ти наш батько, а ми діти,-
тебе любим, поважаєм,
зупини війну, благаєм!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667573
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.05.2016
автор: геометрія