[img]http://opchelovodctve.ru/wp-content/uploads/2014/03/trutenka-300x300.jpg[/img]
Бджола для вулика працює,
Вона малюків і маточку годує.
На квіточки вона літає,
Медок для них збирає.
Вона не може
Без них прожити,
Для них працює,
Їх треба кормити.
Кожен свою працю
І функцію має,
Хто пилок,
Хто мед збирає.
Щоб покоління
Бджолі виростало
Щоб меду було
І немало.
На пасіці бджоли
Трудяться дбайливо.
Нам, би навчитись,
І зрозуміти це диво.
В державній пасіці
Трутнева матка завелась,
Не бджоли виводить,
А всяку напасть.
Трутневі мухи
Меду не збирають,
Вони добре їдять,
І гарно, так гуляють.
Що бджоли з пасіки втікають,
На інші вулики літають.
Де їх приймають,
А деколи і вбивають.
Недбалий пасічник,
Пасіку так тримає,
Що бджоли гинуть,
І меду там немає.
Нам треба,
В бджолах повчитись,
Як треба жити,
Як трудитись.
Щоб кожен
Свою роботу мав,
А не обманював,
І не крав.
А трутнів лиш
Обмежено тримати.
Бо все з’їдять,
І міль буде гуляти.
Щоб покоління
Бджолі виростало
Щоб меду було
І немало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667555
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Нагорний