Взяв син у ресторан старого тата, під час вечері все впускав щось на кофтину,-десь крихту хліба, дещо із салата, було відвідувачам смішно в цю годину. Син був спокійним, як закінчив тато, почистив одяг і поправив окуляри, руку подав, а поруч всі завзято, все насміхалися і наливали чари! «Добродії», -до них дідусь звернувся:»Ви молоді, красиві і веселі, час пролетів, мій син не відвернувся, я з ним живу, не в передсмертному готелі. Не залишайте ближніх без надії, плече підставте без образи і насмішки, старість прийде, літа не вічні молодії, будьте уважні й милосердні трішки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666678
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.05.2016
автор: Олег Князь