Біль з силою б'є у скроні.
Я відчуваю пульсу такт.
Ти стоїш на пустому пероні.
Це твій довічний контракт.
Надворі холодно і дощ,
Та ти продовжуєш стояти
На одній із самотніх площ.
Бо так й не навчився кохати.
Снігом у твоє обличчя
Летить на всіх крилах зима.
Не приховуєш власне величчя.
Ти листа ж бо чекаєш, дарма.
Знов повз тебе проходять роки
І крізь тебе проходить час.
Ти засвоїв життєві уроки
І зносив вже духовний каркас.
Твій пустує самотній перон.
Ти продовжуєш далі чекати.
У кишені лежить патрон.
Ти не в змозі собі брехати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2016
автор: Чудна Пташина