Валентин і Валентина,..
перетнулись їх стежки.
Він любив, вона любила,
об"єднались назавжди.
Так було угодно долі,
чи то Бог їм допоміг:
на життєвім спільнім полі
іменами переплів.
Коли доньку народили:
"Валентина!"- він сказав.
Коли доля дала сина,
Валентином і він став.
Цій традиції і діти
перевагу віддали.
Половинки їх, як квіти,-
Валентинами були.
І дітей вони назвали:
Валентина й Валентин.
Всі сусіди добре знали,
це найкраща з всіх родин.
І вони з них приклад брали,
(не було у тім гріха),
що вони тепер давали
свої дітям імена.
Стала вулиця багата
на подвійні імена.
Веселилась кожна хата,-
в ній жила міцна сім"я.
А як свято наступало,
приїжджала вся рідня.
І вся вулиця співала,
і бажала всім добра.
І я хочу всім сказати:
буде гарною сім"я,
на добро й любов багата,
якщо вдалі імена.
І якби країна наша
піклувалась про людей.
Не страшна була б і "раша",
не втрачали б ми дітей.
Найкрасивіше імення
серед всіх-усіх країн:
УКРАЇНА - наша неня,
Бог напевне так велів.
Всі були б щасливі люди,
імена в усіх свої.
І пісні лунали б всюди,
УКРАЇНЦІ - ми ж усі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666563
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 17.05.2016
автор: геометрія