Іще одна весна вернулась,
Я знов дивлюсь на білий цвіт.
Та ти ні разу не всміхнулась,
Хоч я чекаю стільки літ…
Вишневий цвіт сушу на згадку,
Та не зриваю, а ловлю,
Твій погляд, мов якась загадка,
Знов додає мені жалю.
Я цвіт сухий ношу з собою,
Нащо спитаєш – не скажу,
Я цвітом вінчаний з тобою,
І цвіт, як пам’ять бережу.
Все жду я погляду отого,
Що був, як вишня зацвіла,
В душі чекаю дня святого,
Щоб доля щастя знов дала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2016
автор: Віталій Назарук