НЕДОВГОВІЧНЕ СЯЙВО.
Любов платонічна… лише складова
Того, що звемо ми коханням.
Це сяйво в душі. Це не тільки слова
Та здалеку лиш милування.
Це погляд на тих, хто створінням небес
Постав перед поглядом зримо,
Як ласка від Бога, як диво з чудес,
Як з тисячі тисяч єдине.
Любов платонічна… на жаль, не тривка…
Цвітіння надовго не знає.
Без шалу єднання, без плоті клубка
Немов би хвороба минає.
Як після хвороби, так само, душа
Знесилена, довго слабує.
І довго – предовго мелодій вірша
Крізь фільтр полиновий не чує.
Сміються над тими, хто так захворів.
Тому що не мислять без плоті…
А хворий - без полум’я просто згорів!..
Чадить недопалком в скорботі.
16.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2016
автор: dovgiy