Чіпляється за сиву вічність тихий сплеск води,
В’юниться річка в цілунках вогняного сонця.
Гукає хвилька хвилечці:"Куди біжим, куди?"
І луг зелений прошком, ріжком у надвечір’я.
Лелечий посвист крил колише осоку крихку,
Крякає качка дика під верболізним гіллям.
Жаб’ячий хор впивається теж співом досхочу
Й туман густий клубиться, й милується привіллям.
Відбиток місяця серпом гойдається в кругах,
Карась та щука, та карп з линком комах чатують.
Калини пагінець розвивсь, за зиму не зачах, -
Убір весни поправу так зір очей милують.
квітень 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2016
автор: Валентина Ланевич