В мені болиш, мій учорашній дощ,
Так щемно, нерозривно та осінньо…
Я вийшла, щоб зустріти тебе з прощ,
Та пізно!
Чому я марнувала твій прихід?
Плекала сум, сотала у долоні,
Лузала мовчки слів незримих слід,
Мов сонях?
Мені б тоді перепливти канал,
А чи канаву, з мене всього ростом,
Чимдуш спішити на нічний вокзал –
Так просто.
Та я пустила сум свій по воді
Поміж льодів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2016
автор: Оксана Дністран