Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Що світ не зумів полюбить ще,
як ти.
Що іноді сили мене залишають.
Прости мені, Боже! Благаю!
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Я думав до щастя стежину знайти.
Бувало грішив... Хоч це є негоже.
Прости мені, Боже!
Прости мені, Боже!
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Чи зможу до щастя я грішний дійти?
Одна плине світом долі стежина.
Мене зрозумієш.
Ти - Бог.
Я - людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665697
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2016
автор: Надія Башинська