Я атом серед натовпу атомів,
Адаптер поміж антиадапторів.
Я кратер, найбільший із кратерів,
Я автор, найгіірший зі всіх.
Існую в сімейній молекулі,
Псую собі нерви і декому.
Розбитий, розтоптаний деколи,
У пекло мене за мій гріх!
Хотів бути кращим, та гіршим став,
Хотів все почати з нового листа.
Хотів побувати у інших містах,
Хотів п'єдестал, а отримав батіг.
Але ж я людина, така як і ви.
І буду до щастя свого я іти.
І будемо разом з тобою цвісти...
Бо я до мети завжди біг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665139
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2016
автор: Інфант