Не тримай вітру в полі за сполохи,
Не сідлай, хай летить, закосичений,
Хай розвіє із гриви всі волохи,
Бо не власний він є, запозичений.
Не чіпляй мрій трояндних в нагрудники,
Там давно все уквітчано маками,
Винні більше не стануть підсудними,
Горювати даремно і плакати.
Не сідай на коліна до ідолів,
Не роби із них батярів прошених.
Все що треба, тобі вже повідано,
А все інше – навік розпорошено.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2016
автор: Оксана Дністран