Матусі

                   

Хто  найрідніший  на  Землі?
Матуся,  що  ночей  не  спала,
І  Бога  кликала,  щоб  він
Дитя  їй  захистив,  бо  знала,
Що  є  на  небі  Благовіст,
А  Мама  жертву  представляла  –  
Зерняточко  сама  не  з’їсть,
Хоч-би  від  того  і  зів’яла...

Хто  найрідніший  на  Землі?
Матуся,  що,  заради  щастя
Дитини,  і  життя  віддасть,
І  захистить  в  любій  напасті.
А  серце  лагідне  твоє,
В  отій  життєвій  каламуті,
Знаходить  радість  для  дітей,  
Лиш  потай,  піддавалась  смуті.

Малесенька  моя,  рідненька,  
Легенька  пташка  на  лету,
З  піснями,  „тягло”  веселенько,  
Несла,  прости  за  прямоту.
Ні  дня  для  себе  не  просила,
Хоч  дома  у  роботі  вся  –
Зрання  до  вечора  трудилась:  
Чи  то  город,  чи  порося.

І  проза  не  зломила,  Нене,  
Любов  твою  пісень  співать,
І  покривала  пов’язать,  
І  щастя  дітям    сповивать.
Навік  Тебе  запам’ятаю,  
В  своїм  я  серці  донесу:
І  очі,  лагідні  і  гарні,  
І  кіс  шовкових  всю  красу.

Прости  за  все,  хіба  ж  ми  зможем  
Віддячити  за  Благодать?
Ми  –  боржники  твої  до  віку,  
Тепер  у  сні  б  хоч  повидать.
Ти  –  з  фото  дивишся  на  мене,  
Як  я  колись  –  крізь  об’єктив.
Спокійна,  лагідная  Нене,  
Розлуку  тяжко  ту  нести.

Щось  нас  єднає  з  дивним  світом,  
Куди  зринаєш  в  майбуття,
Хай  буде  там  Тобі,  як  літом,  
В  квітучім  сні  розмаїття.

02.12.2001р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664630
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.05.2016
автор: Променистий менестрель