Це місто, як місто…
Безладдя… і шум… і дим…
Його магістралі – відверті живі судини…
Коли воно стало для мене таким чужим?
На вікнах моїх -
усе ті ж золоті гардини…
Усе ще – яскраві…
Та завтра вберу новим,
Чіткішим, темнішим контуром вихід в небо…
А хочеш дізнатись, що станеться завтра з ним?
А хочеш дізнатись?...
– Не треба, пташино... не треба…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2016
автор: гостя