Води тихі лиш в тиху погоду:
Чарівні і спокійні вони,
Віддзеркалюють небо і вроду,
Мчить павук, мов по трасі , по них.
Але тиша так рідко буває:
То вітрець по воді пролетить,
Пташенят, мов дітей, забавляє,
Хвильки золотом позолотить.
Очерет осоці щось шепоче,
Вуж зигзагом пливе-утіка,
Ще далеко до темної ночі,
Витанцьовує скрек гопака.
Верби вітами воду дістали,
Заходились листочки купать,
А як вітру під вечір не стане,
Знову будуть у тиші всі спать.
12.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664254
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.05.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)