Залишко́ві ласі течії Дніпра
Порозлились щедро-густо капілярами
І для трударя річко́вого – бобра,
І для всіх, хто знає водну радість, з чарами,
Чистих пахощів ранкового забарвлення.
Та останній вік нарізальщики лісу
«Жик» - й вночі не припиняють, кожен день
Засипає мох і папоротні – тирса,
І насталих зрубних символів й знамень -
Позалишених пенькових жаргонізмів...
Біля дядька – ліс був, хата і вода.
Залишилися пеньки й хімічна зливка.
...Діти зразу – на підводу, на літак,
І – пода́лі на стопо́верхні будинки!
...Формуватись на кіно́-боєвиках...
P.S.
Хтось, нови́й, прийшов, садив сосну і дуб.
Та спитали: «Дай ...за право на розсади...»
...Він ...й обходити село став за версту,
І розспівує, як той пісняр, балади
За розкішні землі, що загріб «павук»...
04.05.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663764
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Юхниця Євген