Розцвітає магнолія рясно,
Тішить погляд красою квіток,
Мов заморська княгиня прекрасна
Заплела величальний вінок.
У полоні чарівного цвіту
Набирається щастям душа,
Вже рукою подати до літа,
Воно в гості до нас поспіша.
Сонце всім посміхається людям,
Ми живем не на різних світах,
Всі ми свідки великого чуда,
Яке творить щодень вічний Маг.
Кожна мить – це уже світла казка,
Лиш сприйняти б її, як дитя,
Нам так мало потрібно для щастя –
Просто вміти любити життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663476
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.05.2016
автор: Юлія Л