Слава Богу!

Щось  загупало  серденько
Й  в  голові  чомусь  шумить,
Мабуть  прийдеться  скоренько
Трупом  стати  якось  в  мить.

Та  не  хочеться  вмирати,
Хоч  й  поважний  маю  вік,
Бога  я  берусь  благати,
Що  я  добрий  чоловік,

Щоби  дав  мені  здоров’я
Ще  пожити  в  світі  цім,
Негаразди    щоб  зборов  я
Й  добре  щось  зробив  усім.

Написав  щось  незабутнє,
Що  дає  натхнення  жить,
Щоби  зло  було  відсутнє
Й  доброту  усім  творить.

Заспокоїлось  серденько
Й  в  голові  вже  не  шумить,
Буду  жити  хоч  й  бідненько
Й  Бога  нашого  хвалить.

Слава  Богу,  слава  вічна,
Що  він  завше  чує  нас,
Його  силонька  магічна
Люд  в  страшний  рятує  час.
01.05.16.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663354
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.05.2016
автор: Георгій Грищенко