Світле Христове Воскресіння!
Ти наше чудо,
Ти – спасіння!..
Спасіння світу,
Омовення душ наших грішних,
їх прощення…
І ми радієм,
Плекаємо велику всі надію,
що Ти спасеш нас,
Господи, померши,
А, потім, несподівано
воскресши.
На Тебе ми надії покладаєм;
Тебе ми просимо,
ми молимо, благаєм…
Звертаємось: хтось раз у рік, хто – часто;
Хто – радий на коліна навіть впасти
перед тобою, Господи:
-Прости!
Мене невірного і грішного :
-Прости!
Гукаєм голосно,
шепочемо тихенько…
І сподіваємося, що почує ненька Твоя нас –
Богородиця рідненька.
Чи чує хто, а чи не чує
молитву ту, що тут шепчу я
в твоєму храмі:
-Господи, прости!
- Дай спокій в серце змучене
і строго не суди!
Терпіння і смирення, Господи, прошу я;
Надію маю, що мене Ти чуєш.
Прощаєш, Господи, Ти нас,
коли ми гірко плачем;
І дивишся згори, коли на нас –
та ми Тебе не бачим!
Святе Христове Воскресіння!
Ти – наше чудо,
Ти – спасіння!
Ти дивишся на нас з НЕБЕС:
-ХРИСТОС ВОСКРЕС!
-ХРИСТОС ВОСКРЕС!
(19 -20 квітня 2009 р.) Л. Б.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.05.2016
автор: Людмила Богуславська