Ви не поети, просто гуси,
Які гелгочучи летять…
Вас не цікавлять землетруси,
Що на Землі вогні зорять.
Для чого ж в полум’ї горіти
Так, як горів колись… Тарас.
Крильми, як кури тріпотіти,
Навчила церква вас і власть.
Збудітесь… слуги сліпоокі,
Відкрийте душу до людей.
Сумлінь кривих ви скоморохи,
Невже лякаєтесь юдей.
Привчили мукать і мовчати,
І тихо славить, - солов’їв.
Якщо так будете мичати,
Завозить будем… з островів.
Це не вони пісень співають,
Не чутно їх уже в гаю.
Зірвали голос і ридають,
За неньку – матінку свою.
А ви, що бачите з канави?
- «Дощів нема й нема в маю»…
Совки продажні і лукаві
Про рай співаєте… в гаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662803
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.04.2016
автор: Дід Миколай