На крихітній крижині намалюю крила,
Нехай сьогодні високо злетять
У синій небокрай, немов ллянні вітрила
І стягами над нами майорять.
І прийде день новий і радо їх зустріне,
Для того, щоб впустити в височінь.
Їм ворог не страшний, він зникне, чи загине,
І не залишиться від нього тінь.
А крихітна крижиночка весною...
І потече рікою благодать,
Щоб наший світ наповнився красою -
Любіть себе і навчитесь літать!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Світлана Петренко