Літає в небі журавель...
Один курличе над лісами.
Із сліз пташиних карусель
Хлюпоче чорними річками.
Востаннє в небо він злетів.
Зібрав всі силоньки докупи.
Та тіло вітер закрутив...зомлів
І впав в смертельні чорні руки.
Чорнобиль...тиша навкруги.
Тут більше гнізд не в'є пташина.
Забракло волі і снаги -
Цей край залишила людина.
Минуло довгих тридцять літ,
А біль і досі не вщухає.
Життя спинилось...журавель,
Туди ще й досі не літає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Зоя Журавка