Цей світ пручається завжди і всюди,
Живі бажають в нім усе здобути,
Щоб ситно їсти і смачненько пити
Й своїх нащадків щоби народити.
Ото ж живущий тут страшний, нестримний
На перший погляд добрий й досить мирний,
Що лагідно поводиться й жартує,
А сам себе до нападу готує.
Але завжди таємно й дуже тихо,
Щоб той,. що поруч, упірнув у лихо,
А він його добряче пограбує,
Нехай собі усе життя бідує.
Це твориться на всій Землі віками.
Усі живущі бродять скрізь стадами,
Убивствами шляхи свої торують
І на кістках убитих ще й святкують..
Така вже ненаситність тут панує.
Й бажання жерти усіма керує,
Тож збільшення живущих скрізь триває
І кожний всіх й природу обдирає..
24.04.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662143
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Георгій Грищенко