Минає все
Минає сум, минає в спокій,
вщухає буря на душі,
пішли думки як перші кроки,
омиють в серці їх дощі.
Минає день, мов за хвилину,
лишивши слід чуттєвих драм,
в яких живеш ти на вершині,
із кимось чи, можливо, сам.
Минає все, ніщо нестримне,
минає все, мов все даремно,
не запитав час в когось дозвіл,
лиш залишав, прожитим розділ,
розділ життя.
Минає дружба, стершись на порох,
її, неначе, не було,
минає страхом присутній ворог,
неначе в злі пізнав добро.
Минає вся любов на світі,
в якій присутнім був і ти,
та серцю не забракне цвіту,
як сум мине, любов знайти.
Минає все, усе нестримно,
за мить мине і вже й забув,
а щастя же завжди всесильне,
його життям душі відчув,
яка цвіте.
Віктор Цвіт 09.04.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661737
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2016
автор: Віктор Цвіт