Подаруй мені шал

Подаруй  мені  шал  горобиної  ночі,
Розпанахай  мій  спокій  на  тисячу  нот,
На  величній  скрижалі  всесвітньої  прощі
Ми  у  грішниках  числимось,  люба,  давно.

Лиш  за  те,  що  твій  погляд  мене  приголубить,
Теплим  променем  слово  у  душу  ковзне…
Запевняє  ромашка:  «  Не  любить?  Полюбить!»
Вона,  певно,  утішити  хоче  мене.

І  за  те,  що  надію  боюся  зурочить,
І  відкрити  таїну,  відому  тобі,
Що  в  обіймах  твоїх  задихатися  хочу,
А  натомість  лиш  маю  тривогу  і  біль.

Оминемо  недолі  святенницький  почерк,
Знавісніймо  на  хвилях  розкованих  мрій.
Подаруй  мені  шал  горобиної  ночі,
Як  скрижаль  провіщає  у  пеклі  горіть…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2016
автор: stawitscky