Кохання водевіль

Немає  сенсу  у  словах,
Коли  стіна  в  твоїх  очах,
Заздалегідь  мені  відомо,
Для  тебе  зайве  моє  слово…

Навіщо  нам  цей  променад,
Коли  не  тішить  зорепад?
Не  буде  спільного  світанку,
Бо  в  тебе  інша  вже  коханка…

Навіщо  цей  самообман,  
Солодких  слів  твоїх  дурман?
Хай  краще  буду  я  самотня,
Розлука  наша  -  незворотня...

Кохання  -  ніби  водевіль,
Із  плином  часу  зникне  біль…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО