Завжди чогось не вистачає, літом осінньої пори, весна зимою в снах літає, не світить місяць вдень згори! Про вік дорослий мріють юні, похилі зовсім навпаки, в думках одружених красуні, хочуть сім»ї одинаки! Прагнуть у місто якщо тихо, тиші бракує у юрбі, бажають щастя коли лихо, як усе добре, у журбі! Все щось не так, час пролітає, а радість змінює ниття, завжди чогось не вистачає, ми не цінуємо життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661238
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2016
автор: Олег Князь