А він – ну, жив собі. Її ? – знав…

--Ой,  (мислила  вона)  він  ...з  неї  пив  -
І  сили,  і  кохання...,  -
І  сварилася  чечнею  -
Услід  його  думкам  можливим  -  з  нею  і  за  неї.
А  він  –  ну,  жив  собі.  Її  ?  –  знав...  Й  жив,
Знайомим,  друзям,  про  всяк  чур,  чуттєвим  і  вимогливим  -
Підігрував  підморговим  мовчанням,  монологами,
Й  не  знав  пан  що  якась  поверхнена  знайома,
Розтринькує  сердечні  тьохи,  зводить  тромби,  
Та  через  нього,
Усім  –  прудкого...


Он,  вчора,  з  потягу  швидкого,  пасажирського  -
Махали  ручками  привітно,  простачиськами:
--Ніхто  в  мигнувших  за  віконцями  експрессів  -  не  закохується  ж...,  -
Так  міг  ...так  міг  би  зважити  читач  практичний,  зсохлий  чи  мистецький.

20.04.16  р.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2016
автор: Юхниця Євген