Тимчасовість вічна,
А постійності нема,
Думка ця логічна,
Бо то часу вічна гра.
Отож зникне дикість,
Ненажерливість еліт,
Зя’виться вже милість
До людей та їхніх бід.
Штати в цьому приклад,
Дикими були колись,
Розвитку ось випад,
Зараз інші, придивись.
Нинішні порядки
Позникають і у нас,
Та не маю й гадки
Коли прийде наший час.
18.04.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661025
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.04.2016
автор: Георгій Грищенко