Оце, так влипла ( усмішка)

Для  мене  мій  коханий  зірку
Сьогодні  в  небі  засвітив.
Ще  й  зняв  за  єврики  квартирку
І  за  вечерю  заплатив.

Я  сяяла,  неначе  сонце
І  посміхалися  уста.
Та  ,хтось  постукав  у  віконце,
Здається,  все  це  неспроста.

Стояла  жінка  на  порозі,
А  з  нею  п'  ятеро  діток...
Замерзли  ,мабуть,  на  морозі...
Не  обберусь  тепер  пліток...

Зимові  зорі  в  небі  сяють,
Та  не  до  них  мені  тепер,
Від  сорому  уся  згораю:
Оце,  так  влипла...  Кавалер...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Світлана Петренко