Втомлені очі – печалі творіння.
Вуста - ніби море. В руках мої руки.
Ти мрії моєї небесне створіння.
Ти казка моя,ти з бідою розлука.
Ти ангел, що тихо спустився з небес.
Ти зірка, ти білії крила мої.
Ти сміло ввірвався зі світу чудес
У серце моє. Ох ці очі твої!
Я стану для тебе святою журбою,
Безмежною вічністю,світлом блакитним.
Пройду по життю легкою ходою,
Щоб тільки мене ти вві сні своїм кликав.
З моєї вини ти живеш в моїй мрії,
Тож мушу я стати рятунком для тебе:
Маленьким шматочком людської надії,
Великим, яскравим і сонячним небом….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2016
автор: Юлія Ганненко