Є мелодія у весняної заметілі, слухаю її на самоті, вимальовуються візерунки білі, мерехтять зірки у висоті! Зігріваю біля свічки руки, дивлюсь на небесний острівець, у нічної тиші дивні звуки, одиноких ця мелодія сердець! Місяць недоступний в ніжних хмарах, вже на протязі кількох неділь, на природних скрипках і гітарах, виграє квіткова заметіль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660573
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2016
автор: Олег Князь