Багато чого можемо й не хочемо, щось відкладаємо на завтра,забуваємо, нерви собі та іншим ми лоскочемо, дуже дорогоцінний час втрачаємо! Стежинами життя ідемо Божими, як свічка поступово всі згораємо, багато досягнути всього можемо, та на пізніше часто відкладаємо! Заплачемо, а десь і порегочемо, черговий день життя перегортаємо, багато чого можемо й не хочемо, потім шкодуємо, та маємо що маємо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660334
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.04.2016
автор: Олег Князь