Старі черешні зацвіли.
Ті,що дітьми садили.
Привезли садженці до школи.
Як ми тоді раділи.
Бо завтра мали цілий день
за містом на шляху
садити садженці маленькі.
Не було би дощу.
І розділились ми попарно.
Одні ямки копали.
Інші черешеньки тримали.
Щоб рівно,не упали.
Раділи коли перший цвіт
з"явився сніжно-білий.
І перші ягідки гірчили
чуть-чуть.Червоно-спілі.
Життя по-різному в нас склалось.
Одних нема на світі.
Інші-далеко.Та черешні
їх пам"ятають.Діти
І внуки вже приходять,
щоб черешень нарвати.
Пташок багато прилітає
під ранок,щоб співати.
Старі черешні зацвіли.
Стоять мов снігом вкриті.
Приходим в гості ми до них
туманами повиті.
Зриває вітер цвіт,кружляє
мов вальс на випускному.
Ми як і ви,наші черешні,
білієм сивиною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659762
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: zhmerinchanka