Тіні бездомнії
Серця самотні холоднії
Ми заблукали в безодні цій
Душі грішні пишуть вірші
Лиш без поспіху озернись
Я малюю на небі склом
Чари твоїх очей зірниць
В горлі всесвіту стане ком
Хмарна безвихідь поміж людей
Банальна звичність дивних речей
А ти на камені серед трав
Шукаєш спокою й знаку LOVE
Кажи без натяків, так як є
Причини сумніву спопели
І тільки іскра нехай жиє
А зникнуть янголи й демони
Десь, там о півночі між картин
Годинник спинить часу лік
Надія в межах твоїх судин
Жити без тебе я так й не звик
Лікуєм рани ножами знов
Багряні колії почуттів
Тримає відстань людей і біль
Ховає радість та правду слів
Крізь вітражі буденності
Драбинами та навпростець
Лягають рими ревності
Кожен початок шука кінець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2016
автор: Андре Ільєн*