Хай буде вічність, космос поміж нас.
І хоч тебе не можу обійняти,
Коханням душі входять в резонанс,
І це насправді – більше, ніж багато.
Хай сонце сяйво виллє з вишини,
Його проміння вип’ємо нектаром,
Одної не сягнувши площини,
Серця палають негасимим жаром.
Гроза ясніє райдуги мостом,
Іду по ньому крізь усі століття,
Танцюють зорі в небі вальс-бостон,
Торкаючись в поклоні верховіття.
Між нами - простір, вишитий з надій,
Такий тендітний, світлий і чутливий,
Єднають сни нас кінчиками вій,
І вже тому ми у житті - щасливі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2016
автор: Оксана Дністран