[i]Спмнися світе хоч на мить,
послухай мантру проводів -
таких простих родючих слів,
від них довкола завеснить.
Йому не треба вже нічого ?
Німий оскал тривоги днів
вже не одного погубив,
посіяв міжлюдську облогу.
Коли епоху гроші з"їли,
поети мабуть не потрібні,
а рими наче струни срібні
для серця совістю дзвеніли..[/i].
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Мандрівник