А руки все пахнуть любов’ю…
Вуста, мов обпечені сонцем,
По тілу гарячою кров’ю
Побігли твої…За віконцем
Весна. Але скоро розлука….
І тіло тріпоче у твоїх руках,
Немов би печалі шаленая мука,
Немов душі крик біжить по віках.
А руки все пахнуть любов’ю…
Зачинені двері,а очі- як небо,
Бажання по тілу пекучою кров’ю,
Мов річка…і стогін тихенький:
Не треба…
Зостанься і серце своє подаруй,
Залишся - і я навік буду твоя!
Будь поруч, і ніжно ти знов поцілуй
Весну свою…та, що в тобі…бо то я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2016
автор: Юлія Ганненко