залишайся там, де опинився
на шляху під парасолею власного "я"... -
не гребні,
на вершині самій здобутків торкайся небес,
милуйся красотами інших, чужинних і знаних країн,
на стежинах яких
у екстрімних блуканнях і мандрах вивчались вони тобою,
стрічались народи тобі і звичаї, і мови...і меж не було здивуванню! -
як можна?!.. отак берегти, поважати, плекати, любити своє,
шанувати історію нації відмінну, не схожу
і серед інших таку неповторну!..
міцно тримайся у буревій на хребтах сьогодення -
бо зірве, поглине досягнення всі і все,
що назавжди вважалось
привласненим, власне, тобою...
усі мрії також і надії, і плани в прийдешнє
той буревій розвіє на розі вітрів,
знівелює спогади ті про народи, звичаї і мови -
навзаєм залише сарказм і цинізм як іронію долі,
як регіт реалій з того марнотратства часу буття...
на самому дні побтово, по діловому
облаштуй собі землю, створи затишок в закутку
і з того радій - це не найгірше місце планети іще
і тут таки добре і зручно у самоті
серед самотних і непримітних, зайвих і непотрібних,
сірих, ніяких... -але ж людей!
таких же як ти!
ти людина, яка не знала і знать не бажала
надто великих досягнень і статків,
не прагнула їх...і не прагне - ти скромна людина,
що залишилась назавжди у мрії замріяна
у побутовій дірі...
ти завжди бажав усім рівності і справедливості всім,
а собі лише ситого шлунку... -
бо пом"ятаєш і знаєш всю правду про правду,
про брехню, страждання і злидні...
залишайся... - кажу я до себе собі,
під парасолею власного "я"
стоючи на драбині буття, тютюновою пихкаю люлькою
і сідаю в велику корзину,
якої прив"язана синьо-жовта повітряна куля -
я пишаюся в цих кольорах,
патріотом щасливим скину баласт
(що лантухами словесного бруду!)
і злечу нарешті у чистеє небо
чи серед хмар у польоті крізь грози й негоду
над шляхом моїм,
що веде в невідоме,
до свободи і волі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657874
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2016
автор: Ем Скитаній