--Тобі хтось ...хтось сподобався?
--Чому?
--Задумливий, і неуважний став, пота́йний...
--Чекай, я сам листи на сво́їй пошті гляну!
...Й тут жінка не стерпіла:
--Пригальмуй!..
Та чоловік, ефектний, як з «Діор»,
Повз дзеркало парадом просія́в.
І з легкістью фанфар заводія́
В «напле́чку» склав дроти і монітор.
--Та що з тобою? З п,ятниці - був ... вмер,
Й тут ось ...як наречений – до робот...
...А благовірний, наче каскадер,
Між слів дружини – до дверей! Пілот!!!
P.S.
--Так і було́? Щаслива... Мій ж – лінько!
На ліжку плаче... Фіолет, хвалько..., -
...Заводилася ще перед обідом
Колега невгамовна. А Галина
Ніяк не розуміла – чи радіти,
Що їйний чоловік – чомусь активний
Лише перед роботою?..
---Ви скільки
Вже разом?, -
Колєжанка запитала.
--Вже рік....Та вийшла ж заміж в сорок з віком...
...Жовтіли ляси серед персоналу.
06.04.16 р. ( «Галинені страхи́» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657599
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.04.2016
автор: Юхниця Євген