Я бачила у віщім сні
Лелечі перелети.
Рахую кроки до весни,
А бачу лиш замети.
Та ватажок веде свій ключ
На рідну Батьківщину.
Струмок з- під снігу задзюрчить,
Напоїть він родину.
А потім, знову в небеса
Піднімуться летіти,
Бо легше в рідному краю
І дихати і жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2016
автор: Світлана Петренко