Весна. Дорога зникла з снігом.
Повзе вперед старе авто.
То пішки йде, то трішки бігом.
Згубив спідометр цифру 100.
Грязюка липне, як варення
І важко вибрати маршрут,
Бо полюбляє сьогодення
Всі ями : зліва,справа, тут.
Тож стогне,чмихає машинка,
Їй лад ніяк не дасть водій,
Бо зна, за декілька хвилинок
Застрягне колесом...і стій.
Та не байдужі люди згодом
Супутник в небо, швидко...і...
Щоб вміли ями і негоду
Передбачати на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2016
автор: Світлана Петренко