Помани порухом руки
Той силует, що на іншому боці,
На боці яскравої весни
В той час як над тобою осінь.
Не бійся, не піддавайсь журбі
Дозволь своїй долі розпустити коси,
Гляди на її долоні, гляди
Й бери те, що вона взяти просить.
Адже не проглядними стовбурами стали роки
І мчить невпинно мінливе сьогодні,
Сьогодення тримає за міцні мотузки
Бентежних думок творчість.
А доля штовхає, ні на мить не мовчить
Повсякчас голосить:
"Позбудься високих свідомості стін,
Вбиватись об глухий кут досить".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2016
автор: Сильчук Назар