А ти причетна до моїх усмішок...
Я це вже віднедавна визнаю
І серед всіх біленьких білосніжок
Шукаю трішки ка́вову свою...
А ти для мене, мов легкий світанок,
В тобі безмежжя теплих почуттів
І так багато ласки філіжанок,
Що вистачить на декілька життів.
Ах, як невинно вмієш ти дивитись!
І пригортатись до моїх грудей...
В тобі є те, чим хочеться напитись,
Бо ти, мабуть, – найкраща із людей.
2015 р. Андрій Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2016
автор: Андрій Тофан