МОЇ ЛУБНИ


Мої  Лубни  весняним  садом    розцвіли  .
Лубни  -  Лубни  –  звучить,  як  серця  перестук.
Обійми  ніжні  тихоплинної  Сули
Круг  рятівний  докинуть  через  плин  розлук.
Чарує  погляд  неземна  твоя  краса.
(Схилю  в  пошані  перед  пам’яттю    чоло)
Як  обереги  синьоокі  небеса  –  
Плекаю  мрію,  щоб  довіку  так  було.
Приспів:
Це  місто  сонячне  не  можна  не  любить,
Його  мелодія  чаруюча  бринить
Немов  пташина  радо  лине  до  весни,
Так  я  до  тебе  -  місто  юності  Лубни!

Мої  Лубни  тисячоліття  перейшли,
Журбою-радістю  стелився  довгий  шлях.
Що  Красним  Сонечком*  осяяні  були  –  
Добром  нетлінним  розквітають  у  віках.
Лубни-Лубни  звучить,  як  серця  перестук,
Прадавнє    місто  випромінює  тепло.
До  тебе  лину  білим  птахом  із  розлук,
Твоє  ім’я  в  мені  любов’ю    проросло.
Приспів.

*м.Лубни    заснував  Великий  князь  Київський  Володимир  Красне  Сонечко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2016
автор: Ніна Третяк