Так жалько їх за вкрадені мільйони,
Суддю затримали … жлоба.
Кричить, вищить, порушують Закони…
Аж слухать тошно Боже, стидоба.
Коли ж їх «честі» просиш виправдання,
Вони ж тобі… - Статей нема…
Все риторично й просто, не бажання.
А що з них взять?... "Незаймана" ж чума.
Привикли нас у стійлі ґвалтувати,
Воно ж великороднеє… цабе.
Коли ж потрібно шкуру рятувати,
Трактують суки право... під себе.
Де той, що правди САМ ішов шукати,
Щоб право відстояти на життя?
Давно для нього скінчились «дебати»,
Знайшов… В клітинку «укриття».
Й не будуть нам обранці щось міняти,
Який резон для цього чи мотив...
Щоби могли й Вони відповідати...
Щоби Закон довічне… відродив?
Змінити щось немає в них бажання,
Коли для нас служила жидоба?
Та це ж скоротить строк їх існування…
І закінчиться доблєсть «трудова».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656198
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2016
автор: Дід Миколай