Не розумію…

Не  розумію…  Бачу,  знаю
Й  не  розумію  як  же  так,
Що  під  ідеї  покривалом
Тебе  ґвалтують  вже  не  раз...
Моя  довірлива  матусю,
Моя    Вітчизно  дорога,
Не  слухай  їх  вже  «В  Бога  душу..!»,
Не  відчиняй  і  не  пускай.
Вони  ж  святенники  лукаві
Й  облудники,  не  знай  їх  світ,
Тебе  тихенько  та  ласкаво
Пригнуть  обкравши,  а  тоді
Втечуть  іуди  за  три  моря.
Ще  й  научати  стануть  там:
Що  було  зле,  як  було  б  добре,
Без  них  не  то  і  все  не  так…
Ти  ж  як  і  завжди,  гола  й  бідна
Шукатимеш  в  безвихідь  шлях
Спираючись  на  плечі  сильних,
Щоб  зґвалтували  ще  не  раз.
Моя  довірлива  матусю,
Моя    Вітчизно  дорога,
Не  слухай  їх  вже  «В  Бога  душу..!»,
Не  відчиняй  і  не  пускай…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655611
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2016
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ