Вибиті, захрещені портали,
Заскленість вам сниться по ночах?
По селу вас кинуто чимало,
У очницях замість вікон – жах.
Ваші печі, як серця, затихли,
Не димляться вивертом з дахів,
Від життя доми звільнило лихо,
І нагнало привидів-страхів.
Заросли по вінця бузиною
До підбрів’я – в хижу не зайти,
Хоч згадайте, як було весною,
Поки не спізнали самоти.
Де та радість, хто її зурочив,
Випотрошив чучелом на скін?
Стоїте, як маски – поторочі –
Більш нічого, окрім голих стін.
ЛД
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2016
автор: Оксана Дністран