А хтось йому насипав зорі в оберемок,
І він захоплено їх до грудей притис,
Й поніс по небу місяцю дарунок,
Переступаючи високий хмароліс.
Коли лишились хмари за спиною,
То зорі білі, наче молоко,
Просилися небесного розвою,
А не ракушки в стилі рококо...
І зачаровано гляділа зоренічка,
Як золотіє в небі сяйворічка.
А місяць ніжно привітав нове сузір'я:
Молочним шляхом лилось білозір'я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2016
автор: Марія Демянюк